7 грудня в малій залі ДіКТ НКМЗ в рамках міжнародної акції «16 днів проти насильства» відбулася прем’єра документальної вистави «Внутрішня сила».
Насильство, на жаль, стало невід’ємною частиною відносин між людьми і моральні норми нашого суспільства сприяють приховуванню цієї проблеми.
Створюючи документальну виставу «Внутрішня сила» фахівці Простору підтримки «БФ «Карітас Краматорськ» задалися метою розповсюдження інформації щодо проблеми насильства. Чому в форматі саме театральної вистави? Тому, що формат мистецтва найбільш дієвий для сприйняття.
Ми зробили цікавий експеримент – акторами у виставі виступили звичайні жителі Краматорська. Кожен герой розповів не свою історію. Сценарій ми писали на основі реальних випадків, взятих з форумів, судових справ, з особистого спілкування з жертвами насильства. Кожна оповідь показала свій аспект, свою грань насильства. Режисером та сценарістом вистави виступила спеціаліст Простору підтримки Ольга Єфімова.
Разом з акторами глядачі пережили 7 історій, які показали як отруює та руйнує життя насильство… Чоловік пише лист-сповідь сину, де пояснює, чому він пішов від дружини – психологічне насилля, а саме постійні скарги та знущання примусили його відмовитися від сімейного життя. Жінка ділиться, як терпить постійні зґвалтування від свого чоловіка, вона нічого не змінює у своєму житті тому, що хоче зберегти родину, вона ідеалізує своє сімейне життя, поступово втрачаючи розум. Дівчинка-підліток розповідає, що постійно стає свідком того, як батько б’є та знущається з матері. Вона чує насилля зі своєї кімнати и не розуміє – чому мати не бореться. Внаслідок цієї травми у дівчини виникають проблеми у школі та вона стикається з булінгом. Бабуся, яка опинилась у притулку для літніх людей тому, що зазнає знущань від свого сина, якого виховувала розпещеним та жорстоким.
Ми хотіли показати наслідки насильства. Жінка, яка зазнавала сексуальне насильство від свого вітчима у дитинстві так і не змогла впоратися з цією травмою у зрілому віці – вона скорочує собі віку. Інша жінка, що жила довгий час з агресором, який постійно її бив та знущався, під час чергового нападу ненавмисно вбиває чоловіка ножом. Тепер вона знаходиться на лаві підсудних.
Навіть непрофесійним акторам вдалося передати необхідні емоції, щоб глядачі у залі відчули, наскільки страшні події можуть відбуватися за зачиненими дверима сусідських квартир.
Кожен гість у залі отримав мотиваційну листівку зі штучною трояндою помаранчевого кольору, яку ми обрали, як символ внутрішньої сили. Закликом вистави стало: «Плекай свою внутрішню силу! Власне безсилля так само небезпечне, як чуже насилля!». Саме внутрішня сила в кожному із нас допомагає боротися тоді, коли ми опиняємося в кризових ситуаціях, коли байдужість оточуючих примушує жертву страждати від насильства наодинці.
Ми вважаємо, що якщо про проблему починати говорити відверто – це вже вагомий крок до її вирішення.
Ця вистава стала можлива завдячуючи підтримці багатьох людей! Передусім, це наші актори-волонтери:
1. Володимир Калінін
2. Світлана Завальна
3. Ольга Чернишова
4. Галина Дмитрівна Дроздова
5. Вікторія Козлоберда
6. Вікторія Гончаренко
7. Марина Неснова
Також ми дуже вдячні ПАТ «НКМЗ» за надання зали для проведення вистави; режисеру народного театру «Бам−бук» Миколі Івановичу Метлі за технічну підтримку; Міжнародній організації з міграції в Україні за фінансову допомогу в придбанні розхідних матеріалів; салону квітів «Галантус» за дивовижні помаранчеві троянди. Та всім глядачам, які розділили з нами емоції та переживання під час вистави.
А про, те як безпосередньо відбувалась вистава, вже зараз можна дізнатись з сюжету ДTV.
Tags: