Протягом року команда Карітас Краматорськ реалізовувала проєкт Emergency Appeal 2025, спрямований на підтримку мешканців прифронтової Донеччини, внутрішньо переміщених осіб та людей, які щодня живуть під загрозою обстрілів.
Цей проєкт став не просто гуманітарною допомогою. Це був рік щоденної присутності поруч із людьми, швидкого реагування на кризу, підтримки громад, розвитку волонтерського руху та допомоги тим, хто був змушений залишати свої домівки.
Проєкт працював на території Краматорська, Черкаської, Андріївської та Олександрівської громад Донецької області.
Однак уже в середині року безпекова ситуація суттєво погіршилася. Через постійні обстріли з різних видів озброєння, робота на території окремих громад стала неможливою. Попри це, команда продовжила допомагати людям у доступних локаціях та підтримувати процес евакуації населення.
За час реалізації проєкту Emergency Appeal 2025 було надано:
463 296 літрів питної води (90 літрів на одну особу)
- 2 050 продуктових наборів
- 500 непродовольчих наборів (NFI)
- 150 домогосподарств отримали тверде паливо (по 4 тонни кожному)
- 3 229 гігієнічних наборів, серед яких:
- 986 чоловічих
- 1 627 жіночих
- 275 дитячих
- 341 спеціалізований
Ця допомога дозволила тисячам людей забезпечити базові потреби: воду, їжу, тепло, засоби гігієни та речі першої необхідності.
Одним із ключових напрямків проєкту стала робота з громадами.
Команда Карітас Краматорськ проводила:
- оцінку потреб населення
- координацію з місцевою владою
- спільні заходи для мешканців
- партнерську взаємодію з громадами
У межах проєкту було укладено меморандуми про співпрацю з 4 громадами та 2 громадськими організаціями.
Як зазначає Ольга Луняка, локальний координатор проєкту:
«Завдяки налагодженій комунікації з громадами, проведенню оцінки потреб населення, плануванню діяльності та доцільному розподілу допомоги було організовано швидко та ефективно.
Найбільшим викликом для старту проєкту був кадровий голод, а найбільшим викликом для команди — безпекова ситуація.
Не завжди наявною кількістю допомоги можна було закрити базові потреби всіх бенефіціарів. Допомоги не вистачало. Але злагоджена робота досвідченої команди надавала можливість швидко реагувати на виклики та потреби».
Окремою опорою проєкту став волонтерський рух.
Протягом року до діяльності було залучено 60 волонтерів, з яких 9 працевлаштовано.
Волонтери допомагали у найрізноманітніших напрямках:
Вони допомагали сортувати гуманітарну допомогу, працювали у соціальному гардеробі, підтримували евакуаційний пункт, проводили майстер-класи, арттерапію та психологічно-розвантажувальні заходи.
Любов Ситник, фахівчиня по роботі з волонтерами, ділиться:
«Щиро дякую кожному, хто присвятив свій час та був зі мною протягом всього проєкту цього року. Ваш сяючий вогник, енергія та щирість стали основою наших спільних успіхів, перетворивши ідеї на реальні результати».
Особливо зворушують історії самих волонтерів.
«Євген Надюк, коли до нас звернулася жінка ВПО пані Антоніна, яка потребувала посуду, просто взяв її за руку, повів у магазин і дозволив вибрати все необхідне. А ще віддав продуктовий набір і сам оплатив покупки. Наталя Яковенко залучала та передавала засоби реабілітації, продукти та гігієну для людей у потребі. Силами цієї відданої жінки вдалося подарувати тепло багатьом бенефіціарам», – додає Любов.
Саме такі вчинки найкраще показують справжню суть служіння людям.
Для мешканців прифронтової Донеччини навіть базові речі сьогодні мають критичне значення. Олександра, 25 років, одинока мати, говорить:
«Гігієнічні набори дозволять мені створити гідні умови для моїх близьких та заощадити сімейний бюджет для інших потреб».
Дар’я, багатодітна мати із Софіївки, додає:
«У нас в родині працює лише чоловік. Я через війну втратила роботу. Дякуємо благодійникам за цю підтримку. Такого запасу їжі нам вистачить надовго».
Особливо промовистою є історія Аліни Степанівни, 75 років, мешканки Краматорська:
«Що означає залишитися одній у прифронтовому місті? Це майже безнадія… Дякую, що хоч про запас води може не думати, видають кожного дня біля сусіднього будинку».
Для команди Карітас Краматорськ цей рік став роком великої відповідальності, щоденного ризику та водночас доказом того, що навіть у найскладніших умовах допомога може приходити вчасно.
Як говорить Альона Задир, фахівчиня по роботі з громадами:
«Робота в проекті Emergency Appeal — це про швидкість, відповідальність та безпосередній вплив на життя людей тут і зараз. Для мене цей проект — це можливість швидко реагувати на реальні потреби людей які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Найскладніше — це емоційно бачити людське горе, але надихає, коли вдається допомогти родині, яка цього найбільше потребує. Ця робота доводить, що ми не самі, і допомога приходить тоді, коли вона найбільше потрібна».
Tags: